|
ПРО ПРАВО ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН НА ГРОШОВУ КОМПЕНСАЦІЮ ЗАМІСТЬ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ПУТІВКИ ТА КОМПЕНСАЦІЮ ВАРТОСТІ САМОСТІЙНОГО САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ
Згідно чинного законодавства України деякі категорії громадян, а саме:
інваліди війни, інваліди, зазначені у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань”, особи, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійнимзахворюванням, інші інваліди мають право на одержання грошової компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування та грошової компенсації замість санаторно- курортної путівки (далі – грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування).
Грошова компенсація за путівку інвалідам війни та інвалідам, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань”, виплачується за місцем їх обліку управлінням праці та соціального захисту населення один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо вони протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
Грошова компенсація за путівку виплачується у таких розмірах:
- інвалідам І і ІІ групи - 320 грн
- інвалідам ІІІ групи - 240 грн
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
- заява про виплату грошової компенсації;
- посвідчення особи, що підтверджує її належність до вищезазначеної категорії громадян;
- облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування вищезазначеними особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:
- заява про виплату компенсації;
- про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки;
- посвідчення особи, що підтверджує її належність до зазначеної категорії громадян.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки.
Виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням і іншим інвалідам проводиться управлінням праці та соціального захисту населення на підставі медичних рекомендацій відповідно до законодавства, що визначає право інвалідів на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням:
- особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- іншим інвалідам, якщо вони протягом трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
Підставою для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування є такі документи:
- заява інваліда про виплату грошової компенсації;
- медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
- документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, що засвідчує проходження інвалідом санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
- посвідчення інваліда, що підтверджує його належність до зазначеної категорії громадян.
Грошова компенсація за путівку нараховується і виплачується в таких розмірах:
- інвалідам I і II групи – 240 грн;
- інвалідам ІІІ групи - 160 грн.
Грошова компенсація за самостійне лікування нараховується і виплачується в таких розмірах: інвалідам І та ІІ групи – 75 відсотків, ІІІ групи – 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки.
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування інваліду, який працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що він протягом трьох років не одержував безоплатну санаторно-курортну путівку.
У разі коли інвалід одержав безоплатну путівку не через орган праці та соціального захисту населення, виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування такій особі не проводиться.
У разі смерті інваліда, який мав право на таку компенсацію, не одержана ним сума не виплачується.
У разі коли інвалід має право на одержання двох і більше видів компенсації згідно з кількома законами, йому надається право вибору в одержанні суми компенсації за одним із законів.
Грошова компенсація за путівку виплачується інваліду, якщо він протягом попередніх трьох календарних років не одержував безоплатної санаторно-курортної путівки (не рахуючи рік, коли інвалід звернувся за нею).
Після виплати інвалідові зазначеної грошової компенсації період повторного перебування його на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням обчислюється з дня подання ним необхідних документів.
У разі зміни статусу інваліда період перебування його на обліку для виплати грошової компенсації за путівку обчислюється з дня набуття нового статусу.
Грошова компенсація за самостійне лікування інваліда виплачується один раз на три календарних роки, якщо інвалід не одержував безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу, у розмірі, обчисленому відповідно до пункту 4 цього Порядку, на час проведення оздоровлення.
Право на грошову компенсацію за самостійне лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на три календарних роки (рахуючи рік, коли інвалід проходив самостійно
санаторно-курортне лікування).
Після отримання інвалідом грошової компенсації період повторного перебування його на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ним необхідних документів.
У разі отримання грошової компенсації за путівку протягом трьох календарних років грошова компенсація за самостійне лікування не виплачується за зазначений період.
Управління праці та соціального
захисту населення
| |
